Перший у світі штучний супутник Землі (Супутник – 1) був успішно запущений 4-го жовтня 1957 року Радянським Союзом і став першим зондом на орбіті планети. Ця дата вважається днем вступу людства в космічну еру.

Запуск відбувся о 22:28 з 5-го науково-дослідного полігону Міністерства оборони СРСР «Тюра-Там», згодом названого космодромом «Байконур».

Як з’ясувалося пізніше, на 16-й секунді польоту відмовила система спорожнення баків супутника. Через підвищену витрату гасу центральний двигун вимкнувся на одну секунду раніше розрахункового часу. Таким чином, ризик, що апарат не досягне першої космічної швидкості, був дуже великий. У результаті все завершилося благополучно.

Протягом наступних 92 днів супутник зробив 1440 обертів навколо Землі, подолавши близько 60 мільйонів кілометрів. При цьому протягом перших двох тижнів він підтримував зв’язок із Землею за допомогою встановлених на його борту радіопередавачів.

4 січня 1958 року супутник, що втратив швидкість через тертя об верхні шари атмосфери, увійшов у її щільні шари і незабаром згорів у них.

Вважається, що запуск першого в історії супутника наблизив появу сучасного інтернету.

Нещодавно в честь першого штучного супутника Землі була названа рівнина, яка є найпомітнішою частиною знаменитого «серця» Плутона – назва була офіційно затверджена Міжнародним астрономічним союзом.