Вже тиждень Дніпро на карантині. Першими удар вимушених канікул відчули на собі школярі та студенти, адже навчальні заклади закрили раніше за всі інші установи. Здавалося б, додаткові вихідні – чи не привід для радощів? Та у період тотальних заборон, позитиву щось не спостерігається. Адже, щонайменше, до третього квітня триватимуть суворі заборони на безліч розваг. Що робити, аби не сумувати, сидячі на карантині вдома? Та як пережили цей тиждень ті, у кого карантин розпочався раніше за всіх?

Коли тринадцятирічна Уляна почула про карантин, приємним емоціям не було меж. Утім, вже наступного дня, коли дівчина побачила кількість домашнього завдання, знову захотіла до школи. Керівництво гімназії, в якій навчається дівчина, вирішило не зупиняти освітній процес та впровадило для учнів дистанційне навчання. Тож тепер Уля завжди має, чим зайняти себе.

Звісно ж, весь час дівчини уроки не забирають. Залишаються вільні години і на себе, і на власний розвиток та дозвілля. Щоправда, в таких умовах розважатися особливо ніде, тож доводиться радіти тому, що є. Та за словами Уляни, це не найбільша проблема. Адже придумати собі зайняття – можна завжди. А ось за чим вона найбільше сумує у карантинний режим, так це тренування з повітряної гімнастики.

Дев’ятикласник Ян також навчається вдома. Робить домашні завдання, які надсилають вчителі та вивчає новий матеріал самостійно. Каже: карантин – це вимушена міра, тому ставиться до нього абсолютно спокійно. Однак, зізнається: незручностей через нього доволі багато. Зокрема, довелося тимчасово попрощатися зі спортом, бо секцію також закрили. Але в цьому хлопець знаходить позитивний момент, наприклад, відтепер він кожен ранок починає з зарядки. Також Ян переймається через іспити, які буде складати наприкінці навчального року. Тож, аби отримати гарний результат, готується до них самостійно.

Слідом за учнями, на карантин пішли і вчителі. Щоправда, свою роботу продовжують виконувати дистанційно. Викладачі, зокрема, розробляють комп’ютерні уроки, діляться навчальними матеріалами через Інтернет та перевіряють домашні завдання в режимі “онлайн”.

А ось студентка Анастасія карантину навіть зраділа. Каже: вже більше як півроку живе в шаленому ритмі, адже доводиться поєднувати і навчання, і роботу. Зараз же з’явилася можливість трохи перепочити.

Цікаво, що кожен з героїв сюжету, хоч і жаліється на незручності, які створює карантин, вважає рішення української влади доцільним. Мовляв, тимчасові заборони зможуть допомогти нашій країні та, можливо, бодай трохи вберегти її від пандемії.